Кривошей Тетяна В'ячеславівна : Навчальні матеріали

УРОК №11

Тема. Інтер'єр класної кімнати.

Мета: поглибити знання про закони лінійної перспективи; виробити практичні навички зображення інтер'єру з різних точок зору, уміння бачити і розуміти особливості будови форми замкнутого простору; розвивати образно-просторове мислення та уяву.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: для вчителя — схеми побудови інтер'єру в різних видах перспективи, репродукції картин; для учнів — альбом, графітовий олівець, гумка.

Вузлики на пам'ять

Інтер'єр (франц. interieur — внутрішній) — відносно замкнений, організований у функціонально-естетичному відношенні простір усередині будівлі. Складається з приміщення (стін, підлоги, стелі чи склепіння) та обладнання (меблів, картин, килимів, освітлювальних приладів тощо). Інтер'єр є синтезом різних видів мистецтва, підпорядкованих архітектурі будівлі. Його характер змінюється відповідно до зміни архітектурного стилю.

ХІД УРОКУ

I. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Опитування.

Які види перспективи ви знаєте?

Де застосовуються знання про перспективу?

III. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Інтер'єр — це оформлення внутрішнього простору будинку або окремих приміщень.

В інтер'єрі можуть бути виражені різноманітні відтінки почуттів і настрою людини: радість, смуток, роздуми; він може бути святковим або скромним, затишним або холодно-парадним. У ньому можливо показати зміни, які вносить до нашого життя дійсність. Вигляд нової квартири, лабораторії, офісу, театру, концертного залу буде відображати побут, смаки та захоплення нашого сучасника.

Інтер'єр слугує переходним етапом до пленеру, до вулиці, повітря. Відкриті вікно або двері на балкон пов'язують інтер'єр з пейзажем зовнішнім світом.

Вам необхідні певні знання і навички зображення інтер'єру, тому що дуже часто він є фоном для тематичних композицій.

IV.Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

Малювання інтер'єру потребує знання перспективи, уміння користуватися нею. Коли ми з вами будемо малювати класну кімнату або інший інтер'єр, ми насамперед повинні знайти місто, відкіля краще буде видно це приміщення.

Робота над формуванням навичок і вмінь.

Учитель, використовуючи схеми (мал. 135), дає пояснення стосовно різних видів побудови інтер'єру.

Слово вчителя.

Перспектива, у якій одну із стін зображують паралельно картині, називають фронтальною. Фронтальна перспектива характеризується простотою побудови і виразністю (мал. 135, а). Головна точка сходження розташована на фронтальній стіні в місці перетину вертикальної осьової лінії картини з лінією горизонту. У такому випадку бічні стіни на малюнку будуть однакові. (Учитель демонструє репродукцію картини Леонардо да Вінчі «Тайна вечеря».)

Якщо треба побудувати зображення з більшим видом на праву половину інтер'єру, то точку сходження зсувають ліворуч від центра картини (мал. 135, б). (Учитель демонструє репродукцію картини П. Федотова «Сватання майора».)

Малюнок інтер'єру може бути побудований і в кутовій перспективі, у якій зображають дві стіни, площини яких повернуті під певним кутом до картини (мал. 135, в). Така побудова перспективи інтер'єру має дві точки сходження. (Учитель демонструє репродукцію картини В. Сєрова «Дівчина з персиками».)

Елементи інтер'єру — двері, вікна, класну дошку тощо малюють на другому етапі, враховуючи при цьому їх перспективні зміни. Лінії вікон, дверей, шафи, стола, якщо їх продовжити, мають також зійтися в тій точці сходження, що й лінії підлоги, стелі. Пропорції їх узгоджуються з основними вимірами інтер'єру (висота, ширина, глибина).

Ті предмети, які в інтер'єрі розміщені не паралельно стінам, мають для побудови свої точки сходження, що розташовані на єдиній для всього інтер'єру лінії горизонту.

V. Практична діяльність учнів

Підготовчі вправи.

Учитель на дошці виконує побудову фронтальної й кутової перспективи інтер'єру кімнати. Учні на зворотному боці попереднього малюнка виконують малюнки-схеми фронтальної й кутової перспективи.

Практична робота.

Учитель на дошці пояснює поступову побудову фронтальної перспективи кімнати з розміщенням у ній меблів. Учні послідовно за вчителем виконують побудову інтер'єру у своїх альбомах.

Алгоритм виконання фронтального зображення інтер'єру:

1. Визначити лінію горизонту на картинній площині.

2. Визначити головну точку сходження, яка розташована на фронтальній стіні посередині лінії горизонту.

3. У центрі на лінії горизонту зображується у певних пропорціях фронтальна стіна.

4. Паралельні між собою лінії підлоги, стелі (перпендикулярні до картинної площини) йдуть до точки сходження на лінію горизонту.

5. Усі паралельні між собою лінії вікон, дверей (перпендикулярні до картинної площини) йдуть до точки сходження на лінії горизонту.

6. Усі горизонтальні та вертикальні лінії, паралельні щодо картинної площини, свого напрямку не змінюють.

VI. Завершення уроку

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання
Спостереження за фасадами будівель.
Принести: альбом, фарби, графічні матеріали.

Тема. Побудова поєднання геометричних форм методом січних площин. «Предметний натюрморт»

Мета: продовжувати навчати учнів малювання з натури; продовжувати ознайомлювати учнів із натюрмортом як жанром образотворчого мистецтва; закріплювати розуміння понять: «предметний натюрморт », «січні площини»; розвивати в дітей комбінаторні здібності, образне, логічне, просторове мислення; продовжувати формувати вміння аналізувати, узагальнювати; формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати складні форми предметів, співвідношення кольорів; розвивати дрібну моторику руки; виховувати естетичне сприйняття учнями навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: навчальні плакати («Послідовність побудови предметів на основі геометричних фігур», «Послідовність побудови предмета складної форми методом січних площин» та ін.); репродукції картин відомих художників (А. Павлов «Натюрморт»; В. Рождественський «Натюрморт з кавником та чашкою» та ін.); навчальні роботи з методичного фонду; схеми компонування; матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; фарби — гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів.

Тип: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда

Учитель пропонує учням пригадати етапи виконання натюрморту з природних форм, підкріпити свою розповідь прикладами картин відомих художників.

ІII. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Під час зображення ємностей, в яких поєднуються різні геометричні форми (наприклад глечиків — циліндр + куля), обов’язково потрібно звернути увагу на те, як у них з’єднано циліндричне горло з кулястою формою корпусу. Через те, що ми дивимося на глечик дещо згори, верхня (циліндрична) частина закриває нижню, кулясту.

Потрібно знайти на кулястій формі місце, звідки починається нижня частина циліндра. Коли ви малюєте предмети, схожі на циліндр, буває важко приєднати до них різні дрібні деталі: ручки, горло, носик. Щоб упоратися з цим завданням, проведіть площину через носик, ручку й уявлювану вісь чайника або каструлі. Лінії перетину цієї площини зі стінками ємностей нададуть можливість точно приєднати ці деталі до вашого предмета.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Організація сприйняття творів мистецтва

Бесіда за питаннями

(Учитель демонструє учням репродукції картин відомих художників, на яких зображено предметні натюрморти.)

• Порівняйте, як різні художники зображують натюрморти.

• Роздивіться уважно зображення та спробуйте визначити, яке з них є найвиразнішим. Обґрунтуйте свою відповідь.

• Де розташовані основні та другорядні зображення і як вони пов’язані між собою?

• Як ви вважаєте, чи вдалося художникам донести до глядача свій задум?

• Складіть невеличкий усний твір-розповідь за картиною, яка вам сподобалася найбільше. (Розповіді учнів.)

• З яких геометричних фігур складаються предмети, зображені художником обраної вами картини?

Творче завдання

Слово вчителя

Намалюйте натюрморт з трьох предметів. Скористайтеся фарбами. (Учитель може запропонувати постановку натюрморту за власним вибором або запропонувати учням скомпонувати натюрморт з декількох предметів.)

Пояснення до творчого завдання

Під час зображування натюрморту не можна промальовувати всі предмети однаково. Кожен предмет натурної постановки вимагає до себе особливого ставлення: одні предмети (переднього плану) вимагають уважнішого аналізу форми, детальнішого проробляння деталей; інші (далекого плану) можуть бути зображені узагальнено, достатньо відобразити лише характер їх форми. У малюнку-натюрморті необхідно передати не тільки об’єм предметів, але й їх фактуру (матеріал — гіпс, оксамит, шовк, скло, метал та ін.), а це вимагає певної майстерності, подальшого розвитку технічних навичок. Розпочинаючи малювати натюрморт, ми, як завжди, повинні розподілити процес побудови зображення на окремі етапи:

• попередній аналіз постановки;

• композиційне розміщення зображення на аркуші паперу;

• передавання характеру форми предметів та їх пропорцій;

• конструктивний аналіз форми предметів і перспективна побудова зображення на площині;

• виявлення об’єму предметів за допомогою світлотіні;

• детальне промальовування форми предметів.

Індивідуальна робота за творчим завданням

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

Після завершення роботи відбувається обговорення учнівських малюнків. З малюнків створюють виставку «Предметний натюрморт».

VI. Домашнє завдання

Учитель пропонує учням завершити малюнки вдома, виправляючи помилки, які було виявлено.

Розробка уроку в 6 класі на тему:

«Портрет як жанр образотворчого мистецтва (види портретів). Портрет у живописі, графіці, скульптурі»

Тема: Портрет як жанр образотворчого мистецтва (види портретів). Портрет у живописі, графіці, скульптурі.

Мета: ознайомити з жанром портрета в образотворчому мистецтві, видами портрета, матеріалами та техніками виконання; ознайомити з основними пропорціями людського обличчя, правилами композиції створення портрета; формувати та розвивати навички роботи з графічними матеріалами (олівець, фломастер, туш); тренувати спостережливість, увагу; розвивати творчу уяву; виховувати інтерес до особистості натури, її рис характеру, емоцій і почуттів; виховувати почуття краси та гармонії.

Тип уроку: урок пред’явлення нових знань.

Оснащення уроку: комп’ютерна презентація, альбоми, олівці, фломастери, трафарети з картону.

Хід уроку

I. Пролог

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Пригадайте та назвіть види образотворчого мистецтва. (Живопис, графіка, скульптура, архітектура, дизайн, прикладне мистецтво, театрально-декораційне мистецтво, фотографія)

Пригадайте та назвіть жанри живопису (Портрет, пейзаж, натюрморт, побутовий, історичний, батальний, анімалістичний)

До якого виду образотворчого мистецтва належать ці портрети?

II. Зав'язка

Постановка проблеми

Як ви вважаєте, чи легко намалювати портрет? З яких частин складається обличчя? Чому одні обличчя видаються нам гарними, а інші – ні? Чи можна назвати обличчя Баби Яги гарним? Чому? В кого з вас найгарніша мама? Чи можна фотографією передати особисте ставлення до зображеної людини? Які матеріали необхідні, щоб зобразити людське обличчя? Що необхідно знати та вміти для цього? (Під час бесіди уважно вислухати всі версії учнів, узагальнити сказане ними.)

Отже, краса людського обличчя визначається правильним співвідношенням різних частин обличчя. Співвідношення окремих частин до цілого називається пропорцією. Порушення в пропорціях обличчя викликають у нас відразу, огиду. Сьогодні ми спробуємо розібратися в пропорціях обличчя та намалювати портрет сусіда по парті олівцями чи фломастерами (чим вам зручніше). Відповідь на питання, чи легко намалювати портрет, мені б хотілося почути ще раз, але в кінці уроку.

III. Розробка

Чи було у вас коли-небудь відчуття, що всі китайці на одне обличчя? А африканці здаються вам однаковими? Один мій друг із Зімбабве признався мені, що саме важче для нього в Україні було навчитися розрізняти людей. Для нього всі білі були на одне обличчя! Це може здатися дивним, але лише на перший погляд. Очі, ніс, рот, брови, лоб, вуха, волосся знаходяться кожен на своєму визначеному місці. Вони відрізняються лише формою та кольором.

Існує певна «середня» схема пропорцій людського обличчя. Виявляється, що горизонтальна лінія – вісь очей – проходить точно по середині загальної висоти обличчя. Хоча спочатку може здатися, що нижня частина, де знаходяться ніс, рот і підборіддя, займає значно більше місця, ніж верхня. Так здається тому, що нижня половина обличчя більше насичена деталями, ніж верхня, де розміщені тільки лоб і тім’я.

Перейдемо до розміщення інших деталей обличчя. Якщо всю висоту голови прийняти за одиницю, то виявиться, що тім’я займе 1/7 частину цієї величини; лоб, ніс і відстань від носа до нижньої точки підборіддя – по 2/7. Лінія рота розташовується приблизно на 1/3 цієї відстані. Ця величина – 1/7 висоти голови – виявляється модулем і для ширини голови. Вона вкладається по ширині 5 разів. Відстань між очима, довжина очей, відстань від крайніх точок очей до скронь, відстань між крайніми точками крил носа – все дорівнює цій величині. Кінчики рота (якщо людина не посміхається і дивиться прямо) знаходяться якраз навпроти зіниць. Верхня частина вух розташовується зазвичай на рівні надбрівних дуг, нижня – на рівні кінчика носа.

Запитання на повторення та закріплення матеріалу:

Якщо ми приймемо за одиницю довжину ока, скільки разів вона вкладеться у висоту обличчя? – 7.

У ширину обличчя? – 5.

У висоту лоба, носа? – 2.

Де розташовується лінія очей? – По середині.

IV. Кульмінація

Практична робота

Щоб зобразити портрет, скористаймося трафаретом. Цю ідею я запозичила із «Пригод Незнайка та його друзів» М.Носова. Хто читав цю книжку? Мені б хотілося прочитати вам уривок, де Тюбик малює дівчаток, скориставшись трафаретом і шаблонами. А ви тим часом на своєму альбомному аркуші проведіть крізь трафарет лінії обличчя. Це буде ваша заготовка, якій ви потім надасте схожості з вашим сусідом по парті. Розміщуйте малюнок трохи лівіше або правіше і вище від центру аркуша. Ми малюємо не ікону і не фотографію на паспорт.

«РОЗДІЛ ДВАДЦЯТИЙ

Тюбик працює

Поки Гвинтик і Шпунтик мандрували по Зміївці, шукаючи паяльника, в Зеленому місті сталися значні події. День почався з того, що Тюбик намалював портрет Сніжинки. Він потратив на це діло майже дві години, зате портрет вийшов як живий.

Схожість була разюча.

Правда, багато хто казав, що на портреті Сніжинка була краща, ніж у житті, але це зовсім не так.

Прикрашати Сніжинку не було ніякої потреби.

Якщо Тюбик зумів підкреслити на портреті красу її рис і відтворити їх яскравіше й виразніше, то цього саме й вимагається від справжнього мистецтва, яким є живопис.

Портрет повісили на стіні в нижній кімнаті, щоб усі могли побачити.

Треба сказати, що охочих знайшлося багато.

Всі, хто бачив портрет, захотіли, щоб Тюбик намалював і їх, але Сніжинка нікого не підпускала до горішньої кімнати, бо Тюбик у цей час малював портрет Синьоочки…

У цей час у кімнату впурхнула ще одна малючка, скориставшись загальною метушнею, прошмигнула аж до східців, що вели нагору.

Побачивши це, Незнайко кинувся за нею і вже хотів був грубо схопити її за руку, але вона зупинилась і, змірявши Незнайка презирливим поглядом, рішуче помахала пальчиком перед його носом.

— Но, но! Тихше! Мені можна без черги. Я поетеса.

У цей час Тюбик закінчив портрет Синьоочки.

Всі замилувалися портретом:

— Чудово! Неповторно! Чарівно! — висловлювали своє захоплення коротунчики.

— Любий мій, ви не могли б і мене намалювати в синьому платті? — звернулася Квітонька до Тюбика.

— Як же в синьому, коли на вас зелене плаття? — здивувався Тюбик.

— Ну, любий, вам же однаково. Плаття зелене, а ви малюєте синє. Я одягла б синє плаття, коли б знала, що Синьоочка так гарно вийде в синьому.

— Ну гаразд, — погодився Тюбик.

— І очі мені, будь ласка, зробіть сині.

— Але ж у вас очі карі, — заперечив Тюбик.

— Ну, любий, хіба вам важко? Якщо ви можете замість зеленого плаття зробити синє, то чому замість карих очей не можна зробити сині?

— Тут є різниця, — відповів Тюбик. — Якщо ви захочете, то можете одягти синє плаття, а очі при всьому бажанні не вставите сині.

— Он як! Ну, тоді, будь ласка, малюйте карі, тільки зробіть великі.

— У вас і так дуже великі очі.

— Ну, трошечки! Я хочу, щоб були ще більші. І вії зробіть довгі.

— Гаразд.

— І волосся зробіть золотаве. В мене ж воно майже золотаве, — заблагала Квітонька.

— Це можна, — погодився Тюбик.

Він почав малювати поетесу, а вона безперестанку підбігала до портрета й вигукувала:

— Очі трошечки збільшіть! Ще, ще, ще! Вії додайте! Трошечки рота зменшіть... Ще, ще!

Кінчилось тим, що очі на портреті вийшли величезні, яких зовсім не буває, ротик, як горошинка, волосся наче з чистого золота, і весь портрет був дуже мало схожий.

Але поетесі він дуже сподобався.

Вона казала, що кращого портрета їй і не треба…

У ці дні лише Тюбик сидів удома й малював портрети.

Кожній малючці хотілося мати портрет, і вони зовсім замучили Тюбика своїми примхами. Кожній хотілося бути красивішою за інших.

І даремно Тюбик намагався довести, що кожна гарна по-своєму і що навіть маленькі очі теж можуть бути красивими. Ні!

Всі малючки вимагали, щоб очі обов'язково були великі, вії — довгі, брови — дугою, рот — маленький.

Нарешті Тюбик перестав сперечатись і малював так, як хотіли малючки. Це було навіть зручніше, бо ніхто не нарікав, і, крім того, Тюбик помітив, що може зробити раціоналізацію у портретній справі.

Оскільки всі висували однакові вимоги, Тюбик вирішив зробити так званий трафарет.

Він узяв аркуш цупкого паперу, прорізав у ньому великі очі, довгі, вигнуті дугою брови, рівний, гарненький носик, маленькі губки, підборіддя з ямочкою, по боках двійко невеличких вух. Зверху вирізав пишну зачіску, знизу — тонку шийку й дві ручки з довгими пальчиками.

Зробивши такий трафарет, він узявся заготовляти шаблони.

Що таке шаблон, зараз кожен зрозуміє.

Приклавши трафарет до шматка паперу, Тюбик мазав червоною фарбою те місце, де в трафареті було прорізано губи. На папері одразу виходив малюнок губок. Після цього він профарбовував тілесною фарбою ніс, вуха, руки, потім малював темне або світле волосся, карі або голубі очі. Так робилися шаблони.

Цих шаблонів Тюбик зробив кілька штук. Якщо в малючки були голубі очі і світле волосся, він брав шаблон з голубими очима й світлим волоссям, додавав трошки схожості, і портрет був готовий. А якщо в малючки було темне волосся і темні очі, то в Тюбика й на цей випадок був під рукою шаблон.

Таких шаблонних портретів Тюбик намалював багато. Це удосконалення дуже полегшувало роботу. До того ж Тюбик зрозумів, що за трафаретом, зробленим рукою досвідченого майстра, кожен коротунчик може заготовляти шаблони, й залучив собі на поміч Мабутька. Мабутько успішно зафарбовував по трафарету шаблони фарбами, і шаблони виходили аж ніяк не гірші від тих, що були зроблені рукою самого Тюбика. Такий розподіл праці між Тюбиком і Мабутьком ще більше прискорив роботу, а це мало велике значення, тому що замовлень на портрети не меншало, а з кожним днем надходило більше й більше.

Мабутько дуже пишався своєю новою посадою. Про Тюбика й про себе він з гордістю казав: «Ми — художники».

Але сам Тюбик був невдоволений своєю роботою і називав її чомусь халтурою. Він казав, що з усіх портретів, які він намалював у Зеленому місті, справжніми витворами мистецтва можуть бути тільки портрети Сніжинки й Синьоочки, усі інші придатні лише для того, щоб накривати ними каструлі й глечики.

Але цієї думки не поділяли ті, що мали портрети. Усім їм подобалося, що вони вийшли красивими, а схожість, говорили малючки, — це десята справа. На все можна дивитися по-різному.»

Тепер ми спробуємо надати схожості портрету з оригіналом. Уважно придивіться до своєї натури (сьогодні натура – ваш сусід по парті). Спробуйте передати олівцем форму очей, губ, носа, брів, вух, форму та колір очей. Придивіться, як росте волосся, яка зачіска і вашого портретованого. Можете кольоровими олівцями трошки підфарбувати, лише створити натяк на колір. Для нас сьогодні головне – форма.

Час від часу віддаляйте малюнок, порівнюйте з оригіналом. Якщо малюнок непомітний з деякої відстані, наведіть лінії тонким фломастером, чорним, коричневим або сірим. І,головне, вкладайте в свою роботу любов.

Під час роботи учнів вчитель допомагає у визначенні форм, виправляє грубі помилки, звертає увагу на штриховку губ і очей.

V. Фінал

Підбиття підсумків уроку

Отож, легко чи важко писати портрет? Чи цікаво було вам відчути себе у ролі портретиста? Чи поглянули ви сьогодні на свого товариша новими очима? Чи довідались ви про щось нове? Що особливо вразило вас на уроці? Чи подобається вам ваша робота?

А зараз, як справжні художники, в правому нижньому куті поставте сьогоднішню дату і свій підпис. Обміняйтеся своїми роботами з сусідом по парті.

Чи подобається вам те, як вас намалювали? Прошу вас оцінити роботу своїх товаришів. Пам’ятайте, що ви повинні обґрунтувати свою думку.

Діти по черзі виходять, демонструють роботу свого сусіда по парті (свій портрет у виконанні товариша), виставляють йому оцінку, аргументуючи 1-2 реченнями.

VI. Післядія

На наступному уроці ми будемо виконувати автопортрет у техніці живопису. Вам знадобиться люстерко або власна гарна фотографія, гуаш, пензлики, палітра, посуд для води, альбом. До наступного уроку ознайомтеся з репродукціями портретів роботи різних художників. Придумайте для себе образ, який вам найбільше до душі (Принцеси, Попелюшки, царівни, футболіста, русалки тощо). Потренуйтеся малювати портрети своїх рідних.

Література:

1. Колекція «Великі художники»: в 30 т. Т. 3: Леонардо да Вінчі. – К.: ЗАТ «Комсомольська правда - Україна», 2010. – 48 с.: іл.

2. Носов М.О. Пригоди Незнайка та його друзів.

3. Щипанов А.С. Юным любителям кисти и резца: Кн. для учащихся ст. классов. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Просвещение, 1981. – 416с., ил.

План-конспект уроку№16

6 клас

Дата

Тема. Художні прийоми для створення шаржів, карикатур

Мета Формувати асоціативно-образне мислення; учити створювати образ людини з урахуванням її характерних рис, емоційного стану; розвивати чуттєво-емоційне сприйняття, пізнавальну активність; уміння відчувати і бачити навколишній світ; виховувати духовні та моральні ціннісні орієнтири у сфері образотворчого мистецтва, потребу у творчості, активній життєвій позиції.

Тип уроку: комбінований.

Матеріали та обладнання. Таблиці, малюнки, фотографії, репродукції картин відомих художників.

Ключові терміни: карикатура, шарж.

Час уроку:45 хвилин.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

·         Що треба знати щоб намалювати портрет? (будову голови)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

На попередньому уроці ми малювали портрет, ми вивчили будову. Ви знаєте як намалювати, що для цього потрібно, але тема нашого уроку «Портрет Шарж та карикатура. Створення дружнього шаржу». І ми попробуємо намалювати.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

А як же намалювати дружній шарж? Щоб його намалювати давайте дізнаємось що ж таке шарж та карикатура!

Карикатура (італ. caricatura, від caricare – навантажувати, перебільшувати).

Сатиричне або гумористичне зображення, у якому комічний ефект створюється перебільшенням і загостренням характерних рис, несподіваними зіставленнями і уподібненнями.

Карикатура – один з найдавніших видів малюнка. Вона відображає проблеми суспільства і з ранніх часів служила певним методом самоствердження над кривдником. Так насміхалися над ворогами, так народ глузував над своїми володарями або поневолювачами.

Шарж – різновидність карикатури; загострене сатиричне або гумористичне зображення, де зберігається портретна подібність. У так званому дружньому шаржі сатиричний елемент поступається перед гумором.

Сутність шаржу і карикатури полягає в перебільшенні тієї чи іншої вади або характерної риси в зовнішності людини чи в події, яка відбувається. Але між карикатурою та дружнім шаржем є суттєва різниця. Якщо карикатура засуджує і бичує різноманітні вади, то шарж лише показує смішні боки людини без глузування над нею.

Так, румунського художника-карикатуриста Тару Кукриністи зобразили майже без підборіддя, але перебільшили розміри лоба та окулярів, а до рук йому дали перо, яким він протика папір. Кукриністи створили образ типового карикатуриста, що проникливо вдивляється у вади життя та гостро відображує їх засобами графічного мистецтва.

Незвичайно яскрава мова карикатури допомагає часом викрити у лаконічній образотворчій формі різноманітні негативні явища.

Робота над карикатурою потребує вміння не тільки виявляти негативні боки життя, але насамперед малювати з натури за пам’яттю. Тільки на основі цих попередніх замальовок, нарисів можливо створити карикатури, шаржі, зображуючи у формі гротеску найбільш характерні смішні риси людей чи тварин. Зрозуміло, тут потрібна і творча вигадка, і дотепність, і винахідливість.

V. Практична діяльність учнів.

-Діти, вам потрібно виконати шарж на одного з ваших однокласників на онові малювання з натури чи за уявою, з виявленням характерних рис обличчя, постаті людини. (Учитель паралельно виконує педагогічний малюнок на дошці.)

VI. Закінчення уроку.

·         Діти, що ми малювали на сьогоднішньому уроці?

·         Які картини ми розглянули?

Давайте розглянемо роботи ваших однокласників, які вже впорались із завданням. Колективний перегляд робіт, та їх аналіз. Виставлення оцінок.

VII. Домашнє завдання.

«А зараз запишіть у щоденники, що вам треба взяти на наступний урок: Кольоровий папір, картон, клей, гуаш, ножиці, кольорові олівці.

До побачення!»

Тема ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВ. Давня Індія, Давній Китай

Дата проведення уроку____________ Клас _________

Мета: навчальна: на початковому рівні ознайомлювати учнів з історією мистецтв як галуззю мистецтвознавства; надавати початкові знання про мистецтво певного історичного періоду; ознайомлювати учнів із культурою Давньої Індії та Давнього Китаю; розкривати її своєрідність;

розвивальна: продовжувати формувати в дітей уміння самостійно будувати розповідь на основі різних джерел інформації; використовувати додатковий довідковий матеріал; вправлятися в художньому аналізі пам'ятників архітектури, скульптури; стимулювати розвиток допитливості;

виховна: виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, відчуття прекрасного, дбайливе ставлення до пам'ятників історії; стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: репродукції та фотографії творів образотворчого мистецтва Давньої Індії та Давнього Китаю; відеофільми, що присвячені мистецтву Давньої Індії та Давнього Китаю.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; акварель; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Тип: урок — уявна екскурсія.

Методи і засоби роботи: евристична бесіда; практична робота на базі засвоєного матеріалу.

План уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

III. Вивчення нового матеріалу

IV. Закріплення вивченого матеріалу

V. Підбиття підсумків

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань і вмінь

Зараз ми на декілька хвилин відійдемо від теми уроку та згадаємо про шкідливий на організм людини хлору та аміаку.

Аміак - безбарвний газ з характерним різким запахом «нашатирного спирту». З повітрям аміак утворює вибухонебезпечні суміші.

Десятипроцентний розчин аміаку надходить у продаж під назвою «нашатирний спирт», який широко використовується у медицині та побуті. 18-20-процентний розчин називається «аміачною водою» і використовується як добриво. Аміак використовують при добуванні азотної кислоти, мінеральних добрив, світлокопіювальних елементів на основі діазосполук. Рідкий аміак використовують як робочу речовину холодильних машин. Перевозиться аміак в зрідженому стані під тиском. Коли попадає в атмосферу - димить. Речовина добре розчиняється у воді, тому заражає водойми у випадку проникнення його у водне середовище.

Аміак викликає пошкодження органів дихання, при цьому з’являються сильні серцебиття. Пари аміаку дуже сильно подразнюють слизову оболонку, шкіряні покрови, викликають почервоніння, свербіння та опіки шкіри. Спричиняє різі в очах, причому відбувається посилене виділення сліз. У випадку попадання рідкого аміаку і його розчинів на шкіру можливе обмороження.

Захист органів дихання від аміаку забезпечують фільтруючі промислові та ізолюючі протигази, респіратори.

При розливі рідкого аміаку і концентрованих його розчинів не можна доторкатися до розлитої рідини. При інтенсивному розливі розлиту речовину огороджують земляним валом, а місце розливу нейтралізують слабким розчином кислоти, промивають великою кількістю води.

Перша медична допомога при отруєнні аміаком.

Якщо ж ураження аміаком відбулося:

- слід як найшвидше винести потерпілого на свіже повітря;

- перевозити потрібно в лежачому стані;

- потерпілого необхідно забезпечити теплом та спокоєм, давати дихати зволоженим повітрям (інгаляція);

- при зупинці роботи легенів не можна робити штучне дихання;

- шкіру і очі треба промивати водою не менше 15 хвилин, 1-процентним розчином борної кислоти, очі закапувати 2 - 3 краплями 30 % розчину альбуциду, в якому є тепле оливкове масло.

Хлор - газ жовто-зеленого кольору з різким характерним задушливим запахом. Малорозчинний у воді. Він приблизно в 2,5 рази важчий за повітря, тому накопичується у низинах. У великих кількостях використовується для відбілювання тканин і паперової маси, знезараження питної води. Перевозиться у зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах. Щорічне споживання у світі хлору становить десятки мільйонів тонн.

При випаровуванні та з’єднанні з водяною парою у повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленувато-білого кольору, може проникати в нижні поверхи та підвальні приміщення будинків. При виході в атмосферу димить. Його пари сильно подразнюють органи дихання, очі, шкіру.

Мінімально відчутна концентрація хлору в повітрі - 2 мг\м3.

Дія хлору протягом 30 - 60 хвилин у межах 100 - 200 мг\м3 - небезпечна для життя, вища концентрація миттєво викликає смерть.

Гранично допустима концентрація хлору в атмосфері така:

середньо добова - 0,03 мг\м3;

максимальна разова - 0,1 мг\м3;

у робочому приміщенні - 1 мг\м3.

Органи дихання та очі від хлору захищають фільтруючі та ізолюючі протигази.

При ліквідації аварії на хімічно небезпечних об’єктах з викидом хлору користуються ізолюючими протигазами, прогумованими костюмами, гумовими чобітьми та рукавицями.

Наявність хлору в повітрі та його концентрацію можна визначити за допомогою універсального аналізатора, а також приладами хімічної розвідки.

При виробничій аварії на хімічно небезпечному підприємстві, при зберіганні чи транспортуванні хлору може статися витік речовини і її концентрація в повітрі буде небезпечною для людей, тварин і навколишнього середовища. У цьому випадку необхідно не допустити людей у небезпечну зону без засобів захисту та не допускати попадання хлору на незахищену шкіру.

Головними ознаками отруєння хлором є: різка біль у грудях, сухий кашель, порушення координації руху, задишка, різь в очах, сльозотеча. Пари хлору викликають опіки слизової оболонки дихальних шляхів, шкіри та очей. Вдихання великої кількості сильно концентрованих парів хлору може призвести до смертельних випадків.

Перша медична допомога при отруєнні хлором. Якщо сталося отруєння хлором, потерпілого негайно виносять на свіже повітря, вкривають. Шкіру та слизові оболонки промивають 2-процентним содовим розчином не менше 15 хвилин. В разі відсутності дихання, треба зробити штучне дихання.

III.Вивчення нового
матеріалу

Пояснення вчителя

Прянощі, коштовне каміння, вироби зі слонової кістки, найміцніша у світі булатна сталь, кращі фарби, у тому числі синя — індиго. Давня Індія — країна незліченних скарбів, чудес та чудових ремісничих виробів. До наших днів дійшли храми (ступи) — мереживо із цегли й каменю, що мали вигляд півкулі, оточеної огорожею із чотирма воротами.

Індійські храми немов виткані зі скульптурних горельєфів — сцен, що зображують життя богів та простих смертних.

Тадж-Махал... Коли палає сонце, ця будівля, як дзеркало, відбиває його блиск, а купол мавзолею схожий на «хмарину, що відпочиває на повітряному троні». А в місячному світлі стіни Тадж-Махала випромінюють дивне зеленувате сяйво.

(Учитель пропонує учням розповідь про видатні пам'ятки культури Давньої Індії. За бажанням учитель може запропонувати учням виступити з реферативною розповіддю про окремі пам'ятки, історії їх створення, архітектурні та художні особливості.)

«Божественна нитка, що з'єднує клаптики китайської держави». Довжина цього унікального пам'ятника фортифікаційної архітектури — 6,3 тисячі кілометрів. Велика Китайська стіна — єдина на Землі споруда, що добре видна з Космосу. П'ятеро вершників

можуть проїхати в ряд бруківкою «найдовшого у світі цвинтаря», адже за часів імператора Цінь Ші-Хуанді на її будівництві загинуло не менше ніж мільйон китайців. Складається Велика Китайська стіна із двох цегляних стін, зведених на відстані семи

метрів одна від одної. Простір між стінами засипаний землею й утрамбований до міцності каменю. Приблизно через кожні 200 м (довжина польоту стріли) розташов ані чотирикутні сторожові вежі з отворами-амбразурами. Коли імператор помер, разом із ним «поховали» цілу армію — вісім тисяч солдатів із теракоти у повний зріст. Жодна фігура не повторює іншу ані позою, ані одягом, ані обладунками.

Протягом багатьох століть китайські художники використовують ті самі матеріали й техніку, ті самі сюжети й образи, ті самі прийоми й методи. Це «гори й води», «квіти й птахи», «люди й речі», портрет. Лінією китайські художники володіли майстерно. Усе життя вони тренували руку, піклуючись про її гнучкість та силу. Рухи руки повинні бути абсолютно точними, тому що виправити написане неможливо.

(Учні розповідають про історію створення та основні художні характеристики пам'яток культури Давнього Китаю так, як вони самі їх зрозуміли. Учитель уточнює, доповнює та поглиблює наведені учнями характеристики.)

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Творче завдання

Слово вчителя

Створіть малюнок, що відображає культуру Давньої Індії або Давнього Китаю за власним вибором.

Пояснення до творчого завдання

На відміну від завдання попереднього уроку, це не має бути зображення певного культурного пам'ятника. Ви повинні спробувати відтворити характерні риси культури та настрій, характерний для творів цих країн.

Перед початком роботи ретельно проаналізуйте сюжети живописних та скульптурних творів; визначте, яку композиційну схему обрали давні художники, з яких кольорів складався колорит картини, які фарби найчастіше використовували.

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт ,

Учні мають аналізувати роботи своїх товаришів, обґрунтовувати свою точку зору.

Тема . ВИДАТНІ ХУДОЖНИКИ Тарас Шевченко

Дата проведення уроку__________ Клас __________

Мета: навчальна: на початковому рівні ознайомлювати учи і в з історією мистецтв як галуззю мистецтвознавства; надавати початкові знання про російське мистецтво другої половини XIX століття;

розвивальна: формувати в дітей уміння сприймати твори образотворчого мистецтва; розвивати образне, логічне, просторове мислення; продовжувати формувати вміння аналізувати, узагальнювати; навчати міркувати, стимулювати розвиток допитливості;

виховна: виховувати в учнів естетичну культуру; культуру поведінки, увагу, вміння працювати в команді, розподіляти обов'язки.

Обладнання: репродукції картин Т. Шевченка («Катерина» та ін.); відеофільми, присвячені життю та творчості художника.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Тип: урок — уявна екскурсія.

Методи і засоби роботи: евристична бесіда; практична робота на базі засвоєного матеріалу.

Класицизм — європейське Мистецтво XVI — початку XIX століття. Основний принцип — єдність свідомості, логіки, розуму, організації та краси.

План уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

III. Вивчення нового матеріалу

IV. Закріплення вивченого матеріалу

V. Підбиття підсумків

III. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Син кріпака, Шевченко став не лише художником, академіком Санкт-Петербурзької Імператорської академії мистецтв, але й особистістю-універсалом. Його живопис і графіка — витончений світ, який мало схожий на життя, прожите Шевченком (із сорока семи років якого лише тринадцять припадає на життя вільного громадянина). Проте це світ суто шевченківський,, який увібрав

суть його життя, відзначеного присутністю Долі і пройнятого прагненням до Краси.

Тарас Григорович Шевченко
народився 9 березня 1814 року
в селі Моринці Черкаської гу-
бернії. Його батьки були кріпа-
ками. Хлопчик рано осиротів.
Але Тарас був не з тих, хто
відступає перед труднощами,
недарма ж його ім'я у перекладі
з грецької означає «бунтар». За
десять років він пройшов шлях
від підневільного робітника до
слухача Імператорської ака-
демії мистецтв. І вже 1840 року
акварельні портрети, зроблені
Т. Шевченко «Хлопчик-натурщик» Шевченком, експонувалися на
(1860) академічній виставці.

Організація сприйняття творів мистецтва

Розповідь учителя

(Під час обговорення вчитель або учні наводять відомості з історії створення та сюжету картин.)

Шевченко одним із перших у мистецтві класицизму зобразив вагітну жінку, підвищивши образ своєї героїні до рівня певного символу, що свідчило про історичну долю всього народу.

Він увійшов у світ мистецтва художником. Завдяки своєму художньому таланту він отримав свободу від кріпосної залежності.

Але навіть коли до Тараса Шевченка прийшла велика поетична слава, його земляк і перший наставник із живопису в Петербурзі Іван Сошенко (1807—1876) переконано стверджував: «Якщо б він покинув свої вірші, то був би ще більшим живописцем, ніж поетом».

(Учні розповідають «зміст» та основні художні характеристики картини так, як вони самі його зрозуміли. Учитель уточнює, доповнює і поглиблює наведену учнями характеристику картини, розповідає біографію художника.)

Шевченко — художник самостійний і глибоко національний. Його твори часто порівнюють із роботами Альбрехта Дюрера (1471— 1528), Рембрандта (1606—1669), Ореста Кіпренського (1782— 1836), з японською гравюрою. Шевченко — один із найвидатніших майстрів XIX століття.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Слово вчителя

Шевченко — майстер напруженого світіння, гри відблисків, контрастів, насичених кольорових площин, дрібних крапкових мазків. Його моделі завжди сповнені внутрішнього світла.

• Пригадайте, які ви знаєте вірші Т. Г. Шевченка.

• Подумайте, якими засобами користується Шевченко-художник і Шевченко-поет для створення образу.

Творче завдання

Пояснення до творчого завдання

(Учитель пропонує учням створити малюнки-ілюстрації до улюблених віршів Т. Шевченка.)

Спробуйте у своїх малюнках відтворити техніку виконання, притаманну художникові, та настрій, характерний для його віршів.

Перед початком роботи проаналізуйте сюжет вірша; визначте, яка композиційна схема найвиразніше підкреслить його настрій.

Індивідуальна робота за творчим завданням

Учні виконують творчу роботу самостійно. Учитель за потреби надає індивідуальну допомогу.

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

Учні мають аналізувати роботи своїх товаришів, обґрунтовувати свою точку зору.

ТЕМА УРОКУ: Комп'ютерна графіка.

МЕТА УРОКУ: познайомити учнів з інтерфейсом програми, сформувати навички роботи з малюнками; розвинути пам’ять, розвинути властивості уважності; формування навичок зібраності, уважності при роботі з малюнками.

ОБЛАДНАННЯ: картки із завданнями, комп’ютер.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ.

Ми приступаємо до вивчення програми, яка допоможе нам навчитись малювати різні свої “шедеври”.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Комп'ютерна графіка – це створення й обробка зображень (малюнків, креслень і т. д.) за допомогою комп'ютера. Розрізняють два способи створення предметних зображень – растровий і векторний та, відповідно, два види комп'ютерної графіки – растрову й векторну.

У растровій графіці зображення складається з різнокольорових точок (пікселів), які в сукупності формують малюнок. Растрове зображення нагадує мозаїку із шматочків кольорового скла або вишивку хрестиком різнокольоровими нитками.

2. Знайомство з графічним редактором Paint

Програма Paint – простий редактор для роботи з графічними зображеннями, призначений для створення і редагування малюнків. Редактор Paint вбудований в оболонку операційної системи і відноситься до групи «Стандартні». Програма Paint є редактором растрової графіки, у якій найменшим елементом зображення є кольорова точка (піксель).

3. Завантаження Paint.

4. Вікно програми Paint.

5. Задання основного кольору і кольору фону.

Щоб задати основний колір, треба вибрати його на палітрі і клацнути на ньому лівою кнопкою миші.

Щоб задати колір фону, треба основний колір вибрати його на палітрі і клацнути на ньому правою кнопкою миші.

6. Основні інструменти

Основні інструменти (олівець, пензель, розпилювач тощо) виконують малювання основним кольором.

Гумка – стирає зображення, замінюючи його кольором фону.

Олівець – для малювання довільних ліній. Товщину лінії попередньо вибирають в палітрі налагодження інструмента.

Пензель – для малювання широких ліній. Ширину і слід від пензля вибирають в палітрі налагодження інструмента.

Розпилювач – для малювання ліній розпилюванням фарби. Розміри плями вибирають в палітрі налагодження інструмента.

Лінія – для креслення прямих ліній. Товщину лінії попередньо вибирають в палітрі налагодження інструмента.

Крива лінія – для малювання гладких кривих ліній. Товщину лінії попередньо вибирають в палітрі налагодження інструмента.

Прямокутник – для малювання прямокутників з різним методом заповнення: «Без заполнения» (малюється тільки рамка), «Заполнение фоновым цветом» і «Заполнение основным цветом».

Округлений прямокутник – те ж саме, що і прямокутник, тільки з округленими кутами.

Багатокутник – для малювання довільних замкнутих багатокутників (кінцева точка співпадає з початковою).

Еліпс – для малювання еліпсів і кіл.

Заливка – для фарбування області екрана, обмеженого замкнутою лінією, основним (лівою кнопкою миші) або фоновим (правою кнопкою миші) кольором.

Вибір кольору – дозволяє вибрати основний або фоновий колір не з палітри, а безпосередньо з малюнка.

Виділення прямокутної області або Виділення довільної області – служить для роботи з виділеними областями. Виділену частину малюнка можна зафарбувати, копіювати, змінити розміри, повернути тощо

Масштаб – для збільшення малюнка, щоб вималювати деталі. У режимі 8 – разового збільшення на малюнок можна накласти сітку командою «Вид» => «Масштаб» => «Показать сетку».

Введення тексту – для введення текстових написів.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Як завантажити графічний редактор Paint?

2. Які основні елементи має графічний редактор Paint?

3. Як встановити основний колір і колір фону?

4. Який склад має панель основних інструментів?

Робота за комп’ютером (учні виконують вправу)

Вправа «Знайомство з програмою Paint»

Вихідне положення: комп'ютер вимкнутий. Виконати такі дії:

1) Підготувати комп'ютер до роботи. Завантажити графічний редактор Paint. Розкрити меню «Рисунок», виконати команду «Атрибуты...». У діалоговому вікні, що відкриється, натиснути кнопку «Отмена».

2) Забрати з вікна Paint панель інструментів і палітру. Повернути панель інструментів і палітру. Познайомитися з елементами панелі інструментів: показувати, читати спливаючі підказки.

3) Встановити основний колір червоний, колір фону зелений. Вибрати «Пензель». Намалювати довільну фігуру основним кольором, продовжити малюнок кольором фону.

4) Вибрати «Олівець», намалювати довільну фігуру основним кольором, продовжити малюнок кольором фону.

5) Вибрати «Розпилювач». Намалювати довільну фігуру основним кольором, продовжити малюнок кольором фону.

6) Закрити програму Paint. МАЛЮНОК У ФАЙЛ НЕ ЗБЕРІГАТИ. Закрити всі вікна. Завершити роботу на комп 'ютері.

V. ПІДСУМОК УРОКУ.

Учні по черзі розповідають про те, що їм вдалося, а що ні.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Зарецька І.Т. §11 п.11.1.

Відповіді на контрольні запитання (І-ІІ рівень)

Для тих хто має комп’ютер намалювати малюнок на довільну тему, або зробити екскіз (ІІІ-IV рівень)

Конспект уроку з образотворчого мистецтва у 6 класі на тему:

«Пейзажний живопис (вплив світла

на колір, кольорово-повітряна перспектива). С.Васильківський “Діти ловлять снігура”.

Малювання пейзажу за уявою.»

Назва проекту: Пейзажний живопис (вплив світла на колір, кольорово-повітряна перспектива). С.Васильківський “Діти ловлять снігура”. Малювання пейзажу за уявою.

Тип проекту: творчий, парний, короткотривалий.

Об’єкт пізнання: .

Провідна проблема: вивчення впливу світла на зміну кольорів.

Спосіб вирішення проблеми: робота на уроці, дослідницька робота вдома.

Освітній продукт: пейзаж за уявою.

План реалізації проекту

1. Визначення складу учасників проекту, поділ на творчі групи для пошуку матеріалів, створення ескізу, виготовлення окремих елементів виробу.

2. Обговорення важливості знань з даної теми.

3. Розподіл обов’язків між учнями.

4. Внесення пропозицій щодо техніки виконання та вибору матеріалів.

5. Створення роботи.

6. Оцінювання роботи учасників проекту.

Мета проекту:

ž дати учням загальне поняття про силу та характер освітлення,вчити спостерігати вплив світла на зміну кольорів ,формувати вміння передавати колір природних форм відповідно до змін часу доби та пори року,закріпити поняття лінійно-повітряної перспективи;

ž розвивати спостережливість, світлочутливість, зорову пам’ять,удосконалювати навички і вміння працювати в техніці живопису, розвивати творче мислення;

ž виховувати любов до рідного краю, до природи, активізувати інтерес до пейзажного жанру

Обладнання: матеріали: аркуші паперу, фарби, пензлики, простий олівець, лінійка, альбом із шаблонами;

зоровий ряд: фотографії снігурів; зразки робіт в техніці пейзажного натюрморту, кольоровий та білий папір, лампа денного світла та лампа розжарення; репродукція картини С.Васильківського “Діти ловлять снігура”

літературний ряд: вірш "Снігурі" (Олександр Олесь), оповідання М.Гай «Якого кольору сніг».

музичний ряд: аудіо запис твору П.Чайковського «Пори року».

Хід проекту

І. Організація класу.

-Добрий день, діти.

II. Актуалізація опорних знань

1. Бeciдa.

Слайд№3

- До якого жанру образотворчого мистецтва належить даний твір?

- Які види пейзажу вам відомі? Назвіть їх.

Слайд№4

2. Прийом «Асоціативний кущ»

Слайд№5

3. Тестування:

Слайд№4

1. Вид образотворчого мистецтва, основним засобом зображення в якому є колір:

а)живопис; б)скульптура; в)графіка.

2. До ахроматичних кольорів належать:

а)червоний,синій, жовтий;

б)чорний, білий, сірий;

в) рожевий,фіолетовий, червоний.

3. Жанр образотворчого мистецтва,присвячений зображенню природи, краєвидів міст, сіл:

а)портрет, б) пейзаж, в) натюрморт.

4. Картина,на якій зображено морський краєвид:

а)колаж, б) марина , в) темпера.

5. Автор пейзажу “Місячна ніч на Дніпрі”:

а)Куїнджі, б)Рєпін, в) Шишкін.

6.Малювання на відкритому повітрі;

а) ракурс, б) пленер, в) ескіз.

III. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

У кожного з нас, напевно, викликає замилування те, як художник вправно передає реальність, i разом із тим, захоплюючись зображуваними предметами, ми говоримо: «Немов живі! Як справжні». Щоб так само точно передавати світ, необхідно володіти певними знаннями. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з основними правилами, які допомагають художникові відбивати у своїх творах усе багатство реального світу використовуючи свої знання про вплив світла на колір, кольорово-повітряну перспективу.

ІV. Оголошення теми уроку

Сьогодні на уроці головним об’єктом вивчення буде сама природа; у нас працюватимуть групи учнів, які ознайомлять вас зі своїми проектами, поділяться знаннями, здобутими в ході своїх досліджень. Також ми створимо пейзаж за уявою.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Слово надається групі «Науковців».

У пейзажу, порівняно з натюрмортом, інтер`єром, портретом інші вимірювання простору та масштабність. Перед живописцем відкриваються великі простори, багатоплановість, різноманітність форм, величин, кольорів, присутня постійна зміна освітлення від стану погоди та пори року - все це нові та незвичні умови, які утруднюють роботу з натури. Уміння розібратися у своїх враженнях від пейзажу, знайти у ньому найцікавіше, головне, відібрати потрібні деталі та підкорити їх цілому - важка задача навіть для досвідченого та кваліфікованого пейзажиста.

1. Вплив світла на колір.

Знання з кольорознавства допомагають професійно підходити до створення колірного ладу пейзажного етюду. Спочатку важко бачити кольори предметів і об'єктів, змінені відстанню, силою і кольором освітлення. Необхідно пам'ятати, що колірна єдність пейзажу багато в чому створюється за рахунок кольору освітлення. Ранком у натурі переважають золотаво-рожеві відтінки, увечері - жовто-жовтогарячі, у похмурий день-сіро-сріблисті, при світлі місяця - блакитні і зеленуваті кольори. Усі часи року мають свої характерні кольори в пейзажі. Палітра їх різноманітна.

От кілька прикладів:

- Навесні більше небесно-голубого, природа вдягається в ніжні і не занадто яскраві убрання. Тому і весняна палітра складається з м'яких пастельних тонів: кремового, рожевого, абрикосового, блакитного, ясно-жовтого й вохристого, а для контрасту можна обрати колір молодої зелені і приглушений коричневий.

- Фарби літа соковиті, яскраві і радісні. Палітру складають трав'янисто-зелений, червоний, малиновий, синій, темно-жовтий і жовтогарячий кольори. До кожного локального кольору підбирається багата гама різноманітних складних відтінків. - Осінню палітру складають фарби з теплим основним тоном, немов випромінюючі колір. Дуже ефектно виглядають композиції, побудовані на контрастах синього і жовтогарячого, жовтого і фіолетового, червоного і жовтого; темні червоно-коричневий, бордовий і фіолетовий кольори яскравіше і помітніше в сполученні зі світлими вохристими тонами. Основну колірну гаму може доповнити зелений колір хвої, а для неба в пору золотої осені використовують синій кобальт.

- Зимовий пейзаж містить, як правило, максимум колірних контрастів, небо часте стає темніше, ніж поверхня землі. Для зимової палітри характерні світлі відтінки блакитного, фіолетового, сяючі синюваті відтінки льоду, контрасти білого і чорного кольорів. Композиції найчастіше ясні, чіткі, лаконічні. Романтичний образ зими допоможуть створити ніжні світлі кольори, що вдало сполучаються з нейтральними сірими відтінками.

Слайд№7

Всяка теорія засновується на знанні закономірностей. Для теорії живопису важливо знання закономірностей та зв`язків між головними частинами: НАТУРА - СВІТЛО - ОКО - КОЛІР - КОЛОРИТ - КАРТИНА. (світло-предмет-око-мозок)

2. Практичні вправи

Ø Піднесіть аркуш білого паперу до лампи денного світла (або до вікна),

Розгляньте. Тепер піднесіть цей же аркуш до звичайної лампи розжарення. Результати одинакові чи різні?

-від лампи розжарення листок має жовтуватий відтінок

- від лампи денного світла – голубуватий.

Ø Візьміть в руки аркуш білого паперу та синього. Прикладіть їх і поспостерігайте за зміною кольору білого аркуша. Те ж саме виконайте з жовтим, червоним аркушами.

Ø Порівняйте:

1. Слайд№8

2. Слайд№9

2. Слово надається групі «Кольорознавців».

Відчуття двох художників з нормальним колірним сприйняттям буде однаковим, але психологічна оцінка цих відчуттів у кожного - своя. Звичка бачити предмети кольоровими виховується в нас з дня народження, задовго до отримання знань про світло та колір. Але художники повинні засвоїти істину про предмет та колір також добре, як астрономи знають істину про Землю та Сонце. Ми бачимо, що яблуко червоне, але ми повинні у думках уявити собі, що червоне - це наше відчуття, котре викликає світова хвиля, відбиваючись від яблука. Для цього необхідне деяке зусилля, знання та звичка. Без знання законів світла, кольору та колориту неможливий розвиток живопису. Задуманий колорит - це вища форма колориту, коли художник для вираження своєї ідеї створює, будує, компонує колорит, плануючи та передбачаючи його вплив на глядача. Ґете казав, що гармонію потрібно шукати в очах людини, а Кримов стверджував, що все мистецтво у живописця в очах. Зараз йдуть сперечання та дискусії про те, що колориту в природі не має, що колорит створює художник. Якщо стати на строгу природознавчо-наукову матеріалістичну точку зору, то буде необхідно визнати, що колориту не має ні в природі, ні на картині. Накладаючи фарби на полотно, художник створює матеріальну передумову для створення відчуття колориту свідомістю глядача. Природні предмети та картина мають однакову фізичну властивість - здатність відбивати світлові промені, які досягають ока людини і малюють образи на сітчатці. Усе інше робить наш мозок. Використовуючи філософські поняття, можна визначити колорит як відчуття, що переходе у факт свідомості, та як категорію свідомості. Синтезоване відчуття усвідомлюється, оформлюється в почуття і людина шукає йому словесну назву. Колорит може бути дивовижним, золотистим, хмурим, багатим, життєрадісним, контрастним, легким, сонячним, декоративним та іншім. Досвідчений художник вже не помічає, які складні, багаті, різноманітні сполучення кольорів, що він утворює на палітрі та навіть "угадує" по ходу роботи. Він упевнено керує цим кольоровим потоком, не просто зображаючи зовнішній вид предметів чи явищ, а, головним чином, створюючи виразний колористичний образ.

http://koloristika.info/t_images/t_zk_003.jpg

http://koloristika.info/t_images/t_zk_004.jpg

Колірний круг Гете Одно з сучасних представлень колірної множини

Колірно-повітряна перспектива — зміни деяких ознак предметів під впливом повітряного середовища і простору, зміни кольору, обрисів і ступеня освітленості предметів, що виникають у міру віддалення натури від очей спостерігача.

Так, усі ближні предмети сприймаються чітко з багатьма деталями і фактурою, а дальні — узагальнено, без подробиць.

Контури ближніх предметів виглядають різкіше, а дальніх — м'якше.

Усі ближні предмети мають контрастну світлотінь і здаються об'ємними, усі дальні — слабко виражену світлотінь і здаються плоскими. Через повітряний прошарок кольори усіх дальніх предметів стають менш насиченими і набувають сіро-блакитного, молочно-білого, сіро-фіолетового кольору тощо.

Усі ближні предмети здаються багатобарвними, а дальні — одноколірними.

2. Слово надається групі «Мистецтвоознавців»

С. Васильківський (1854-1917 р.) – видатний пейзажист, автор майже трьох із половиною тисяч картин. Найціннішим у художника є зображення природи. Своїми пейзажами він досяг вершин майстерності і здобув європейське визнання: у Парижі йому надали право виставляти картини поза конкурсом – право, якого паризький Салон удостоював найталановитіших іноземців. "Героями" його картин стають безкраї степові простори, могутній Дніпро, затишні сільські куточки з вишневими садами, вербами над річкою, тихі українські ночі, таємничі темні озера, задумливі луки, дзеркальна гладь води. Найкращими пейзажами є "Журавлівка" (1880), "Ловлять снігура" (1893), "Напровесні", "Степова річка" (1890).

Сучасники говорили про Васильківського: якби він не став художником, напевне був би співаком чи музикою. Справді, Сергій Іванович Васильківський був феноменально обдарованою людиною і великим життєлюбом, знав безліч народних пісень і фольклорних історій, чудово співав і добре грав на багатьох інструментах. У молодості він однаково мріяв вступити до Академії мистецтв або в консерваторію. Переміг живопис. Але й на схилі віку художник працював за мольбертом під гру та наспів кобзарів.

Пейзаж дуже близький до пісні, а український – особливо. Щемливий смуток, тиха радість, думи-роздуми на самоті, спалах звихрених почуттів – найтонші порухи душі – виражаються як симфонія звуків та гармонія барв. У творчості Васильківського пісенність пейзажних мотивів виявилася напрочуд повно і яскраво.

Сергій Іванович народився 1854 року на Харківщині в мальовничому містечку на Дінці – Ізюмі. Нащадок козака Ізюмського полку, майбутній художник з перших років життя був дитям природи: впивався красою левад, купався в проміннях ласкавого сонця; чарівні пісні, якими, здавалося, переповнено було все навкруги, то кликали його у широкий степ, то вразливо засмучували. У нього рано пробудилося бажання усе побачене, відчуте й уявлене відтворити фарбами. Невгамовна його натура жадала осягнути й переосмислити якомога більше.

Після навчання у пейзажній майстерні Петербурзької Академії мистецтв, у 1885 році він одержує звання художника першого ступеня. Щоліта він їздить додому, на Харківщину, та робить силу-силенну етюдів з натури, які подалі виконує в майстерні у Петербурзі. У 1886 році він виїхав за кордон. Головна мета поїздки – Париж. Молодому художникові хотілося побачити все: світову класику в найбільших музеях Європи, життя і культуру народів. За кордоном він продовжує малювати, і саме там написані понад 50 картин, не етюдів, викінчених у кращому розумінні цього слова (наприклад, «Степова долина», «Ранок у Безансоні», «Венеція»).

Сергій Васильківський здобув європейське визнання. Його твори приймалися на виставки паризьких салонів без жюрі. Такої честі у «столиці мистецтв» удостоювався мало хто з іноземних художників! Він був надзвичайно працьовитим, писав 45–50 творів кожного року. Хоча його картини невеликі за розміром, але не прості задумом і побудовою. Твори Васильківського наслідували чистий пейзажний живопис; він відмовився від академічної умовності в компонуванні.

У травні 1888 року Сергій Васильківський повертається на батьківщину. І твори 1890–1900-х років, написані в Харкові, стануть найвищим досягненням художника, найбільшим здобутком українського класичного живопису.

Слайд№10

Бесіда за репродукцією картини.

Слайд№11

   Учні розглядають картину   і дають відповіді на поставлені запитання і завдання:
   - Які почуття викликала картина "Ловлять снігура"?
   - Що б ви сказали про пору року, час, стан природи, відчуття руху?
   - Розкажіть про розташування різних предметів на картині та опишіть усно її ландшафт.
   - Зверніть увагу на колір неба, землі, дерев, води та на відтінки кольорів. Які вони?
   - Порівняйте тло найближчих елементів пейзажу із тлом віддалених.
   - В чому, на вашу думку, майстерність художника?

Етапи роботи над картиною:
   1. Сприймання картини.
   2. Відомості про жанрову специфіку картини та її автора.
   3. Осмислення картини за запитаннями:

          - Які почуття викликала картина?
   - Що б ви сказали про пору року, час, стан природи, відчуття руху?
   - Розкажіть про розташування різних предметів на картині та опишіть усно її ландшафт.
   - Зверніть увагу на колір неба, землі, дерев, води та на відтінки кольорів. Які вони?
   - Порівняйте тло найближчих елементів пейзажу із тлом віддалених.
   - В чому, на вашу думку, майстерність художника?
     4. Робота над тлумачним словником та лексичним матеріалом.
     5. Прочитання картини (усно).

3. Слово надається групі «Літературознавців»

"Снігурі" (Олександр Олесь) Слайд№12

Звідкіль налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі...
Де взялась весела зграя,
Жарогрудні снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки...
На горах мак рожевий
Так заквітчує грядки.
Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув.
Вгору знявся, й дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.

Що хвилина - і, як в казці,
Враз осипались квітками
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі.

- А зараз послухайте оповідання М. Гай.

Який буває сніг?

Засперечалися снігові подорожники – маленькі північні пташки. Не можуть вирішити, який буває сніг. Літають, перепитують: «Який буває сніг?».

¾ Золотий! – відповіло ранкове сонечко, висвічуючи морозну галявину.

¾ Блакитний, - сказало денне чисте небо.

¾ Синій, синій, - прошепотіли тіні старих модрин.

¾ Хо-о-о-лодний! – крякнула качка, ховаючи дзьоб пвд крило і підгинаючи лапку.

¾ Теплий, - пробурмотіла біла куріпка і зарилась у кучугуру подрімати.

¾ Легкий, легкий, легкий, - прошумів вітер, і закружляли, ніби пух кульбабки, густі сніжинки.

¾ Важкий, дуже важкий! – зітхнули гілки кедра, притиснуті вагою снігових наметів.

¾ Червоний-червоний! – сказала вечірня зоря, спалахнувши над вершинами дерев.

¾ Срібний, звичайно, срібний! – посміхнувся ясний місяць, піднімаючись із-за гір до зірок.

Тайгу і тундру до самого океану пролетіли пернаті подорожуючі, але так і не дізналися, якого кольору сніг…

4. Слово надається групі «Фотокореспондентів»

Слайд№14

VI. Послідовність виконання роботи.

Тож починаємо працювати, бо як говорив один мудрець:

Розкажи – і я забуду.

Покажи – і я пізнаю.

Дай зробити самому – і я зрозумію!

VIІ.Практична робота учнів.

Слайд№17

Відомий митець Леонардо да Вінчі казав :

“У наставниці я взяв собі природу, учительку усіх учителів…”.

Я впевненна, що кожен з вас в душі – художник. Тому зараз я пропоную усім поринути думками серед природи рідного краю, озброїтись знаннями, уміннями і навичками та творчо попрацювати. Бажаю успіху!

VIІІ Підсумок уроку

1. Огляд проектів робіт.

2. Захист своїх проектів

(треба обгрунтувати, чому саме таку роботу виконали:

а) аналізують публікації на задану тему;

б) читають поезії про кольори, зиму, сніг;

в) демонструють свої роботи.

VIІІ. Підсумок уроку.

Слайд№18

ž Виставка робіт

ž Учень ставить собі оцінку за виконану роботу.

ž Бажаючі висловлюють свої враження від робіт, представлених на виставці ,оцінюють їі.

ž А чи не хотілося б вам поділитися своїми враженнями від уроку:

Що для вас було цікавого?

Чим були захоплені?

Чи досягли ви своїх цілей?

Що ви хотіли передати своєю роботою?

• Рефлексія.

Відобразіть свій настрій в кінці уроку

Учні оцінюватимуть роботи за такими критеріями:

ž Оригінальність образного мислення

ž Композиційне вирішення

ž Форми в образотворчому мистецтві

ž Емоційність малюнка

ž Єдність кольору і світла

ІХ. Домашнє завдання.

Принести пензлики, фарби, папір, клей, ножниці.

План – конспект уроку з

трудового навчання

Тема. Писанки. Різновиди писанок, їх символіка. Оздоблення писанок бісером, декоративним розписом

Писанка – це неповторне

багатство…

Його треба берегти,

як безцінний скарб!

Нам слід пишатися ним

перед світом!

(Олександр Довженко)

План-конспект уроку

Тема. Писанки. Різновиди писанок, їх символіка. Оздоблення писанок бісером, декоративним розписом

Мета:
навчальна:
- узагальнити знання дітей про писанки як твори декоративно-прикладного мистецтва;
- розширити і поглибити знання учнів про народну символіку, історію писанкарства;
- навчити застосувати отримані знання та навики з бісероплетіння та розпису, змішаної техніки на практиці при виготовленні пасхальних яєць.
розвивальна:
- формувати навички виготовлення писанок з бісеру;
- розвивати навички декоративної роботи і вираження ставлення через оздоблення предмета (поверхні яйця);
- формувати навички розписувати писанки;
- розвивати почуття композиції у визначеній формі (форми яйця), колірного рішення образу;
- розвивати учнівську творчість.
виховна:
- виховувати повагу до традицій і звичаїв народу;
- формувати інтерес та повагу до історичного минулого людства, його легенд і вірувань (про яйце);
- прищеплювати любов до народного мистецтва (писанкарства);
- виховувати естетичний та художній смак.

Практична робота
- виготовлення пасхальних яєць з ланцюжків бісеру.
- оздоблення пасхальних яєць декоративним розписом.
Наочні посібники:
вироби з бісеру, пасхальні яйця, оздоблені ланцюжками з бісеру.
дощечки,тарілки з пап’є-маше, оздоблені петриківським розписом, дерев’яні писанки.
Обладнання та матеріали:
бісер різних кольорів, тонка міцна нитка, тонка голка, нитковтягувач, клей, ножиці, яйце, підготовлені яйця, фарби, зразки намальованих писанок, репродукції картин для завдання на визначення кольорів, спеціальні пензлики.

Хід уроку
I. Організаційний момент.- підготовка учнів та робочих місць до уроку;
- перевірка наявності учнів.

II. Актуалізація знань учнів.
Cьогодні ми закінчуємо нашу роботу. Ми з вами вивчали техніку виготовлення ланцюжків із бісеру, ознайомлювалися із кольорами, їх значеннями та співвідношенням, вчилися малювати елементи – символи.
Тому сьогодні у нас незвичайний урок, урок інтегрований з поєднанням двох предметів: обслуговуючої праці та образотворчого мистецтва.
Україна здавна славилася вишивкою з ії стародавньою символікою, своєрідними витворами з бісеру, петриківським розписом
та писанкарством.
III. Повідомлення теми уроку.- І ось сьогодні на уроці хотілося б пробудити у вас ці здібності і продемонструвати як можна за допомогою знань, які ви отримали на уроках малювання та праці, виготовити пасхальне яйце.Ми вивчали традиції, звичаї українського народу, ви знаходили легенди, вірування про писанку, збирали інформацію для власної творчої роботи. Ця робота була самостійною, пошуковою. І сьогодні на уроці ми з вами дізнаємось багато цікавої інформації, яку ви готували для свого реферату.
IV. Повідомлення завдань уроку.учні повинні знати: - значення елементів народної символіки, як знаки-обереги;
- символику кольорів та співвідношення кольорів при виготовленні пасхального яйца;
- історію бісеру, декоративного розпису та писанкарства.
учні повинні вміти:
- виготовляти пасхальні яйца з ланцюжків - оздоблювати пасхальні яйца декоративним розписом;
бісеру;
- вміти об’єднувати дві техніки при виготовленні пасхального яйца;
- вміти пояснювати значення символів, зображених на пасхальних яйцах.

V. Повторення і закріплення вивченого матеріалу.
- Які види ДПМ ви знаєте?
- Яку тему ми розглядали останньою на уроці обслуговуючої праці?
- Давайте згадаємо історію виникнення бісеру.
- Давайте узагальнемо ці знання, які ми отримали на попередніх уроках.

- Що таке декоративно-прикладне мистецтво?
- З якими видами ДПМ ми з вами знайомилися на уроці образотворчого мистецтва?
(з витинанкою, петриківським розписом, декоративним розписом)
- А що вам відомо про декоративний розпис?Для чого він був необхідний?
(прикрашали предмети побуту) З давніх часів люди не могли пояснити деякі явища природи, і вони почали їх зображувати за допомогою умовних знаків - символів, де кожна фігура мала особливе значенняДавайте згадаємо які символи-обереги люди зображали, прикрашаючи писанки.
(Вчитель показує малюнки писанок з символами,
а учні називають їх. Зразки прикріплюються на
дошку). До найбільш популярних традиційних мотивів розпису писанок належать образ Великої Богині (жінки-праматері), солярні знаки (у вигляді розеток, зірочок, свастики, малюнків сонця і зірок, також "крутороги" і "павучки"), "сосенки" (символ вічнозеленої рослини, що плететься по землі, або ж "небесного змія", що запліднював яйце). Серед геометричних орнаментів найпопулярнішим є своєрідний елемент у вигляді хвилеподібної смуги - "безконечник" (український меандр). Надзвичайно цікавими є і поділ поля писанки на барви та кольорове вирішення орнаментів, розписів і тла.

Інструктаж з охорони праці.

Перед початком роботи будь ласка подивіться на своє робоче місце. Де б ви не знаходилися: на вулиці, удома, на заняттях - необхідно бути дуже обережними. Небезпеки підстерігають всіх скрізь. На заняттях ми користуватимемося різними предметами, дотримання техніки безпеки при цьому є обов'язковим.

Вимоги безпеки перед початком роботи:

- робочий інструмент і матеріал розкладете у встановленому місці, в зручному і безпечному для користування порядку.

Вимоги безпеки під час роботи:

- дотримуйте в порядку і чистоті робоче місце, не допускайте той, що захаращується його інструментами, відходами і сміттям;

- будьте уважні, не відволікайтеся і не заважайте іншим;

- не розмахуйте рукою з інструментом, не кладіть його на край столу;

- світло на вашу роботу повинне падати з лівого боку;

- положення тіла при роботі повинне бути зручним, відстань до виконуваної роботи повинна бути 25-30 см;

- у разі поганого самопочуття або травмування припините роботу, повістить про це педагога.

Давайте згадаємо правила роботи з бісером.
Для того щоб бісер не розкочувався по столу, його кладуть на тарілочки чи на ворсисту тканину окремо за кольорами.
Не можна бісер брати у рот.
За товщиною голка повинна відповідати отвору в бісеринці. Не можна вколювати голки в одежу, та брати їх у рот.
При плетенні ланцюжків бісер не треба затягувати, щоб виріб не зморщувався.

Згадавши основні елементи розписування пасхальних яєць.
Тримати у трьох пальцях лівої руки яйце - три пальця правої руки тримають пензлик та повторивши значення кольорів, символів, співвідношення кольорів, ми можемо перейти до практичної частини – оздоблення пасхального яйця.Діти ви знаєте, що людській фантазії немає меж. Один і той самий предмет можна прикрасити різними видами декоративно – прикладного мистецтва.
І ми сьогодні з вами створимо маленькі шедеври,
прикрасивши їх різними способами

VI. Закріплення вмінь та навичок учнів.(учні працюють групами на чолі яких стоять командири)
Яке завдання стояло перед нами на сьогоднішній практичнїй роботі?Вергун Анастасія– командир групи, яка працює з
бісером;Брик Світлана– командир групи, яка розписує яйця
декоративним розписом;Остістова Валерія – командир групи, яка працює в
змішаній техніці.

Практична роботаВиготовлення пасхального яйця з бісерних
ланцюжків:
а) демонстрація готових писанок;
б) техніка безпеки під час виконання практичної роботи;
в) самостійне виконання завдання;
г) контроль вчителя з метою виявлення недоліків у ході виконання практичного завдання;
д) поточний інструктаж;
є) демонстрація кращіх робіт учнів, аналіз недоліків у роботі та шляхи їх усунення.
Оздоблення пасхальних яєць декоративним
розписом:а) демонстрація готових писанок;
б) самостійне виконання завдання;
в) допомога вчителя у створенні власного виробу;
г) поточний інструктаж;
д) демонстрація кращіх робіт учнів.

Писанки приховують у собі тисячолітні символи небесного світила – Сонця як іпостасі Божої і вічного життя, є оберегами від багатьох хвороб, від лиха, напасті, пожеж, блискавки, бо мають магічну силу.
Майже у всіх народів яйце вважалося джерелом життя, символом сонця, початку світу. Жреці в Єгипті ніколи не їли яєць, бо знищення зародку життя мали за непростимий гріх.
Існує дуже багато цікавих легенд про походження писанок. Одна з них пов’язана з християнством.
Коли Ісуса розп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної краплини виникала червона крашанка. А сльози Божої Матері, яка стояла під хрестом, молилась і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки. І кожна крашанка перетворювалася на писанку. Зібравши всі писанки та крашанки в хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу, щоб поховати сина. Вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити у злагоді і мирі. Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустини розкотилися по всьому світу. З того часу люди розписують до цього дня писанки.
За вишуканістю і витонченістю виконання писанки не поступаються всесвітньовідомим шедеврам іранських, індійських, китайських та японських мініатюр.

Ви зібрали дуже багато цікавого матеріалу у своїх рефератах. Інформація різноманітна, кожен реферат ніби доповнює інший. Тому ми пропонуємо систе-матизувати та узагальнити матеріл рефератів. Ми будемо задавати питання, а той у кого є у рефераті ця відповідь, буде відповідати.

1. Що таке писанки?
2.Що символізує яйце?
3.Звідки пішла родом писанка?
4.Як писанки розійшлися по світу?
5. Звідки з’явилися писанки та крашанки?
6. Як з’явилося перше червоне яєчко?
7. А яка ще існує легенда про писанки та крашанки?
8. Чому на писанках малюють цяточки?
9. Розкажіть легенду про Дракона.
10. А хто знає легенду про змія Пекуна?
11. Чому писанки вважаються оберегами?
12. Які повір’я про писанки ви знаєте?
13.Які писанки вважаються самими гарними?
14. Де знаходиться Музей “Писанка”?
15. Де було встановлено пам’ятник писанці?

Ми з вами розповіли дуже багато легенд про писанку.
16.Символом якого свята є писанка?
17.Що це за свято - Пасха?
18. Як святкують Пасху на Україні?
19. Звідки пішла легенда про “Христосування”?
20. Як святкують Пасху в Англії?
21. Як святкують Пасху в Британії?
22. Як святкує Пасху Франція?
23.Як святкують Пасху в Бельгії, Нідерландах?
24.В яку гру на Пасху грають в Росії?
25. Хто знає вірш про писанку?

а) Підведення підсумків змагання.
б) Захист виробу:
* пояснення кольорів та елементів – символів використаних при оздобленні роботи;
* обґрунтування назви роботи.

VII. Повідомлення підсумків уроку.
- Що нового цей урок вніс у ваше уявлення про писанку?
- Що для себе ви взяли з цього уроку?
- Де в побуті ви можете застосувати ці вміння та навики, які ви отримали на уроках.
(можемо прикрасити житло цими виробами, подарувати їх на свято рідним, показати що ми вміємо робити, заощадити гроші, не купуючи їх у магазині, а створивши власними руками)
VIII. Демонстрація власних виробівIX. Мотивація оцінок за урок та виставлення оцінок у журнал та щоденники.
X. Прибирання робочого місця.

План – конспект уроку

з трудового навчання

Тема. Технологія виконання тамбурного й петельного швів.

Мета:

навчальна:

- ознайомити учнів з простими ручними швами та їх графічним зображенням;

- забезпечити засвоєння технології вишивання швами «тамбурний», «петельний»; формувати вміння самоконтролю;

- оволодіння учнями виконання тамбурного й петельного швів;

- оволодіння правильними прийомами роботи.

розвивальна:

- розвивати координацію та точність рухів;

- розвиток творчого мислення, концентрації уваги,та пам’яті учнів.

виховна:

- виховувати акуратність і старанність під час вишивальних робіт;

- бережного ставлення до інструментів та матеріалів.

Обладнання: зразки швів і вишитих виробів.

Інструменти і матеріали: п'яльці, ножиці, голка, нитки, наперсток, тканина.

Основні поняття: петельний і тамбурний шви.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

III. Вивчення нового матеріалу (із практичним закріпленням)

1.Технологія виконання петельного шва.

2.Технологія виконання тамбурного шва.

IV. Закріплення нових знань та вмінь учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційний момент

Перевірка підготовленості робочих місць, наявності робочого одягу.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Гра «Де правда?»

Учнів діляться на дві команди та дають відповіді на питання. Перемагає команда, яка швидше й без помилок виконає завдання.

Команда 1

1) Шов «уперед голку» виконується:

а) справа наліво; б) зліва направо; в) зверху вниз.

2)У шва «назад голку» лицьовий і виворітний боки виглядають:

а) однаково; б) неоднаково.

3)Під час роботи світло має падати:

а) справа; б) зліва; в) зверху.

Команда 2

1) Шов «назад голку» виконується:

а) справа наліво; б) зліва направо; в) знизу вгору.

2) У шва «уперед голку» лицьовий і виворітний боки виглядають:

а) однаково; б) неоднаково.

3) Ножиці слід передавати:

а) тримаючи за зімкнуті кільця;

б) тримаючи за зімкнуті леза;

в) будь-яким способом.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (із практичним закріпленням)

Вишивка – це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних устремлінь, інтелекту українського народу. Наприклад, вишитий рушник, оспіваний у народних піснях і освячений у найрізноманітніших обрядах, сьогодні є одним із символів України. Оздоблення рушників – це невичерпна скарбниця народної фантазії, це справжній твір народного мистецтва. А технік вишивки в Україні відомо понад 100!

1.Технологія виконання петельного шва.

Розповідь учителя.

Петельний шов являє собою ряд петельок. Змінюючи висоту, ширину, нахил стібків або відстань між ними, можна створити безліч оригінальних узорів для прикрашання різних виробів.

Учитель зображує послідовність виконання шва на дошці, учні працюють у зошитах.

Інструктаж з охорони праці.

Вимоги безпеки перед початком роботи:

Вимоги безпеки під час роботи:

- будьте уважні, не відволікайтеся і не заважайте іншим;

- не розмахуйте рукою з інструментом, не кладіть його на край столу;

- світло на вашу роботу повинне падати з лівого боку;

- положення тіла при роботі повинне бути зручним, відстань до виконуваної роботи повинна бути 25-30 см;

- у разі поганого самопочуття або травмування припините роботу, повістить про це педагога.

Вимоги безпеки при роботі з ножицями:

- кладіть ножиці праворуч від себе із зімкнутими лезами, направленими від себе;

- стежте за тим, щоб ножиці не опинилися під виробом, оскільки, беручи виріб, їх можна упустити і поранити себе або працюючого поряд;

- передавайте ножиці колечками вперед, із зімкнутими лезами;

- не підходьте під час роботи з ножицями до інших учнів.

Вимоги безпеки після закінчення роботи:

- приведіть в порядок робоче місце;

- інструменти і матеріали зберіть і складіть в певне місце;

- сміття і відходи зберіть і складіть в спеціальний ящик.

ПРАКТИЧНА РОБОТА: Виконання петельного шва

1.Виконання петельного шва

1. Нитку закріплюють кількома стібками швом “уперед голку” без вузлика на відстані 0,4 – 0,5см від зрізу тканини вздовж нього. Закріпюючи нитку, голку вколюють з лицьової сторони на виворіт і знову виводять на лицьову сторону.

2. Перший укол голкою роблять у місце виведення нитки з ткинини після її закріплення. Голку протягують у петлю, що утворилась, і виводять на лицьову сторону, затягуючи петлю по зрізу тканини.

3. Другий укол голкою і всі наступні роблять з лицьової сторони на зворотній бік. Гострий кінець голки при виході з вивороту по краю тканини направляють над ниткою і затягують по ребру тканини. Затягати петлю треба рівномірно, інакше стягнеться відрізний край тканини.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Виконання тамбурного шва

2.Технологія виконання тамбурного шва.

Тамбурний шов здавна використовувався під час вишивання килимів. Простим тамбуром (ланцюжок) окреслюється контур рисунка. Більш складні варіанти шва («петля вприкріп», «напівпетля», дворядний тамбур) використовують під час вишивання рослинних мотивів — квітів, листків тощо.

Шов являє собою ряд петельок, що виходять одна із одної, і схожий на ланцюжок.

Практичні поради

— Стібки не слід щільно затягувати.

— Петельки з робочої нитки краще притримувати великим пальцем лівої руки (нитка під голкою).

— Петельки повинні бути однакового розміру.

— На виворітному боці мають утворитися пунктирні стібки.

1. Закріпити нитку праворуч унизу

2. Визначити довжину стібка

3. Уколоти голку біля місця закріплення. Виколоти ліворуч на довжину стібка так, щоб робоча нитка розташовувалася під голкою у вигляді петельки (притримати її великим пальцем)

У ході виконання практичної роботи вчитель контролює дотримання учнями технології виконання швів, правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог, звертає увагу учнів на критерії якості виконання швів (вигляд лицьового й виворітного боків, відсутність вузликів на початку та наприкінці швів).

VІ. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Учитель пропонує учням, які успішно впоралися із завданням, оцінити якість виконання швів. Потім поділитись на команди та пограти в гру. Перемагає команда, яка швидша.

Гра «Поле чудес»

1.Інструмент який використовують під час виконання швів.

(п’яльця)
2.Тамбурний шов являє собою ряд ……(петельок)

V. Підсумки уроку

Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює виконання роботи, аналізує причини типових помилок.

VІ. Домашнє завдання

1)Продумати рисунок для вишивання простого виробу (гольник, прихватка, рушник, серветка, футляр для окулярів тощо).

2)Підготувати інструменти та матеріали для вишивання.

3)Поділитися на групи для роботи та виготовлення комплексного виробу в групах.

Додаток

Петельний шов

Тамбурний шов

(картки із зображенням швів отримують учні)

План – конспект уроку

з трудового навчання

Тема уроку: «Орнамент та види орнаментів. Поняття про композицію. Символи в українській народній вишивці». Техніка виконання шва «Хрестик»

Мета уроку: Ознайомити учнів із типами та видами орнаментів в українській вишивці, композицією, характерними ознаками композиції у вишивці, символами, технікою виконання шва «Хрестик».

Розвивати творчість, художні і естетичні здібності, вміння виконувати шов «Хрестик», сприяти розвитку пізнавальних інтересів учнів.

Виховувати шанобливе ставлення до національних традицій українського народу, працелюбність, охайність в роботі.

Наочність: зразки вишитих виробів побутового призначення та одягу.

Обладнання та матеріали: тканина, нитки, голка, ножиці.

Міжпредметні зв'язки: історія, народознавство.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Перевірка наявності учнів; робочого одягу, готовності до уроку; самопочуття.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда:

· Який вид декоративно-ужиткового мистецтва ми зараз з вами вивчаємо?

· А як ви гадаєте - це стародавній вид мистецтва чи сучасний? Чому?

· Давайте спробуєм пригадати шви, які вам вже знайомі, за допомогою загадок:

1. Шов тоненькій, як пунктир,

Вишивала я на шовку.

Шов цей, як ручей їз гір,

Зветься він... («уперед голку»).

2. Вишивати можна ним

Стебла квітів і рослин.

І красивий він такий,

Ну а зветься ... («стебловий»).

3. Для розпилювання дров

Часто їх кладуть на козли.

Є на козли схожий шов,

І тому він зветься ... («козлик»).

· Про які шви ми не згадали в загадках, а виконували на уроках? («Назад голку», «Петельний», «Тамбурний»).

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

Вишивка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.

Художня якість вишивки значною мірою залежить від композиції – творчого поєднання різних елементів узору, але однакових за змістом, кольором, формою.

Для композиції вишивки характерна орнаментальність.

Орнамент – графічна чи живописна прикраса виробу, створена з ритмічно поєднаних елементів.

За типами орнамент поділяється на

· Стрічковий – пряма або криволінійна орнаментна смужка, що прикрашає середину виробу або обрамлює його;

· Сітчастий, при якому вся поверхня заповнена узором;

· Центричний, в якому окремі елементи орнаменту вписані в квадрат, коло, ромб, розташований у центрі.

В орнаментальних композиціях вишивки велику роль відіграють мотиви-символи, значення яких змінювалося з розвитком суспільства, але люди завжди вірили в їх магічну силу

В українській вишивці перепліпаються елементи зображення рослин, тварин, птахів. І кожен із цих елементів має своє значення.

За мотивами орнаменти вишивок бувають:

· Геометричними – поєднані у кольорі геометричні елементи – квадрати, ромби, трикутники, кола тощо.

· Рослинними – стилізоване листя, квіти, плоди, гілля тощо.

· Зооморфними – стилізовані тварини, птахи, риби.

· Антропоморфні – зображення силуетів людини.

· Каліграфічні – зображення окремих літер.

· Предметні – зображення предметів побуту, знарядь праці, музичних інструментів тощо.

· Геральдичні – копозиції із зображенням гербів, емблем. Наприклад, бджола символізує працьовитість, підкова – щастя, дзеркало – правду, лев – могутність і т.д.

Вирішальне значення і вплив на характер орнаментних мотивів має техніка виконання, тобто шви, яких в Україні налічується понад 100.

Сьогодні найбільш знаною та популярною є техніка вишивки хрестиком. Ця техніка досить проста, її легко опанувати, тому нею користуються і знані майстрині, і початківці. Втім, вишивка хрестиком з'явилась в Україні недавно (якщо порівняти з іншими техніками вишивки) – десь близько 200 років тому.

Але які чудові речі можна виготовити такою технікою вишивки! Демонстрація вишитих речей побутового призначення, одягу.

Фізкультхвилинка

Треба, діти, нам хвилинку

приділити відпочинку

Простягніть вперед ви ніжки,

потягніться наче кішка,

Помахайте головою,

мов незгодні ви зі мною.

Вправо, вліво повернулись,

до сусіда посміхнулись

Від роботи відпочили ?

Знов приймаємось до діла!

V. Формування умінь та навичок учнів.

Практична робота.

· Пояснення вчителя щодо послідовності виконання шва.

Косий хрестик – поверхнево-нашивна лічильна техніка вишивання. Технікою «хрестик» вишивають найрізноманітніші вироби: серветки, скатертини, рушники, сорочки тощо. В узорі хрестик часто поєднують з іншими техніками вишивання. В різних регіонах України ця техніка має свої особливості кольорової гами, композиційного розміщення на виробах.

Косим цей хрестик називають тому, що лицьові стібки у ньому розміщені по діагоналях клітинки.

Виконують хрестик в один або два ходи.

Виконання практичної роботи:

· Інструктаж з БЖ (правила безпечної роботи з ножицями, голкою, санітарно-гігієнічні вимоги).

· Демонстрація виконання вчителем шва «хрестик» у два ходи.

· Виконання шва учнями.

· Поточний інструктаж.

· Контроль якості.

VІ. Узагальнення знань учнів

Закріплення нового матеріалу відбувається у формі бесіди за запитаннями та самостійної роботи з картками з подальшою самоперевіркою.

· Над якою темою ми сьогодні працювали на уроці?

· Що таке композиція?

· Що таке орнамент?

· Чим відрізняється стрічковий орнамент від сітчастого?

Робота з картками. Перевірка.

· З якою технікою вишивки ми сьогодні з вами познайомились?

· Що утвориться з виворотного боку тканини за умови правильного виконання шва?

VІІ. Підсумки уроку

Оцінювання знань та вмінь учнів. Прибирання робочих місць.

План – конспект уроку

з трудового навчання

Тема. Історичні відомості про виникнення й розвиток техніки вишивання стрічками. Види вишивання стрічками.

Мета:

навчальна:

ознайомлення з історією виникнення та розвитком техніки вишивання стрічками, з видами вишивки;
формування трудових умінь роботи зі стрічками;
оволодіння прийомами техніки виконання швів з використанням стрічки

розвиваюча:

розвиток творчого мислення;
розвиток пізнавальних здібностей;
розвиток концентрації уваги учнів;
розвиток наочно-образного мислення, просторової уяви;
розвиток координації, точності рухів рук або виконуваних операцій;

виховна:

виховання працелюбність;
виховання організованості, раціональності, практичності;

Методи:
словесні, наочні і практичні

Обладнання та інструменти:
ножиці, голки, п’яльця, наперсток
Наочні посібники, ТЗН та додатковий матеріал:

таблиці;
малюнки на дошці;
ТЗН (комп’ютер);
дидактичні матеріали (технологічні карти виготовлення виробів, комплект слайдів);
література

Міжпредметні зв’язки:

література, мистецтво

Тип уроку: урок з набуття учнями нових знань

Форми роботи: індивідуальна, групова.

Девіз уроку: Досягне мети той, хто починає путь (Сенека).

Хід уроку

І. Організаційний момент. (Рефлексія: Чи налаштовані ви працювати і який у кожного з вас настрій на початку уроку? (на картках відмітьте свій настрій)

Радісний!

Я хочу все зрозуміти

Спокійний!

Якщо захочу все зрозумію

Байдужий!

Мені не цікаво. Робити нічого не буду!

ІІ. Актуалізація опорних знань

« Естафета » (Передаємо естафету і даємо відповіді на питання)

1. Чи вмієте ви вишивати?

2. Які техніки вишивання вам відомі?

3. Чи подобаються вам вишиті вироби?

Сьогодні ми почнемо вивчати техніку вишивання стрічками.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вишивання з давніх-давен – один із улюблених видів рукоділля багатьох народів – старовинне, копітке та витончене мистецтво. Одні вишивають нитками, а інші стрічками. Особливість техніки вишивання стрічками полягає в тому, що вона дає малюнку об’ємності. За допомогою оригінального малюнка можна вишити красиві скатертини, серветки, оздобити шкатулки. Я вважаю, що навчившись вишивати стрічками ви зможете дати нове життя своїм старим речам.

«Квітка знань» (Для конкретизації набутих знань на листочках учні записують запитання, відповіді на які хотіли б дізнатися на кінець уроку і прикріплюють їх до пелюсток квітки, яка намальована на плакаті, що знаходиться на дошці.)

Приклади запитань:

Які стрічки потрібно брати для вишивання?

Якою голкою вишивають?
На якій тканині можна вишивати?
Чим раніше вишивали коли не було стрічок?
В яких країнах застосовували цю технологію?

Що можна оздоблювати стрічками?

III. Вивчення нового матеріалу

Станція «Інформаційна»

1. Історичні відомості про виникнення й розвиток техніки вишивання стрічками

а) Розповідь учителя.

Історія вишивання стрічками має дивовижно довгу історію. Прародителькою шовкових смужок була мотузка з рослинних волокон: перетворившись спочатку в тасьму, вона дочекалася винаходу ткацького верстата і стала вишуканою стрічкою.

Прикрашати пишні зачіски і одяг вузькими смужками тканини було прийнято ще в доісторичні часи, свідоцтвом тому служать численні знахідки археологів. Що стосується античних цивілізацій, то в ті часи всілякі пов'язки і тасьма були вже більш вишуканими: розшиті золотими та срібними монетами, нитками і намистинами. В Древній Греції жінки вплітали собі у волосся стрічки, щоб «оживити» свій образ. Пов'язки, прикрашені золотом та дорогоцінним камінням, впліталися в коси в Древньому Римі . Кольоровими стрічками також оздоблювався одяг, кожному соціальному класу відповідав певний колір та матеріал.

В XIV столітті італійці навчились робити шовкові нитки і як результат шовкові стрічки. В середні віки в Італії стрічками декорували стільці та балдахіни для ліжок.

В 1446 році майбутній король Франції Людовік ХІ запросив італійських майстрів, щоб вони навчили своєму мистецтву ткачів Ліона. З цієї затії нічого не вийшло, але в місто були завезені всілякі верстати, як для вироблення шовку, так і для виготовлення шовкових стрічок. Попит на стрічки продовжував зростати, і Ліон поступово перетворювався на крупний текстильний центр. У 1560 році в ньому було вже 50 тисяч ткачів, які виготовляли різні, у тому числі дорогі і екстравагантні, шовкові стрічки, а південніше, у Велзі і Сент-Етьєні, майже 45 тисяч чоловік працювали на виробництві тасьми та стрічок. До 1660 року у Сент-Етьєні і околицях налічувалося вже близько 80 тисяч ткацьких верстатів для вироблення стрічок і 370 - для виробництва позументних виробів (позумент, галун, басон). На початку XVIII століття попит на ці товари різко зріс і почався період бурхливого виробництва коштовної шовкової стрічки.

Король Франції Людовік ХІV прикрашав своє взуття стрічками, на яке було нанизано коштовне каміння. Початок XVIII століття став періодом поширення попиту на стрічки.

З Франції мистецтво вишивання шовковими стрічками дуже швидко поширилося в інші європейські країни. Не стали винятком у цьому відношенні країни, що входили до складу Російської імперії. У нашій країні стрічки в декоративних цілях застосовувалися з незапам'ятних часів. Про це свідчать численні музейні експонати, літературні джерела та народні пісні.

Протягом XVII - XVIII століть стрічками прикрашали себе не тільки жінки, а й чоловіки. В той час навіть облачення священнослужителів прикрашалися шовковими стрічками. В музеї Вікторії і Альберта в Лондоні (найбільший у світі музей декоративно-прикладного мистецтва і дизайну, заснований в 1852 році) виставлений чоловічий костюм, прикрашений 250 ярдами стрічок.

До середини ХІХ століття популярність вишивки шовковими стрічками була такою, що кількість ткацьких верстатів у Базелі, провідному регіоні виробництва стрічок, зросла з 1225 в 1775 році до 7631 в 1870 році. Моду на вишивку на одязі ввів англієць Чарльз Федерік Ворт – родоначальник Високої моди, що заснував в 1858 році Будинок моди на Рю-де-ля-Пе в Парижі. Саме Ворт зумів поєднати англійську техніку з французьким шиком.

Оздоблення суконь розкішними орнаментами, вишитими тасьмою і шовковими стрічками стали символом високого соціального статусу в суспільстві. Сукня перетворилося на розкішну клумбу, кращою квіткою якої була жінка. Чарльз Федерік Ворт також ввів моду на прикрашання вишивкою аксесуарів - чудові трояндочки і маргаритки зі стрічок прикрашали віяла, рукавички, туфлі і навіть нижню білизну. Англія, перехопивши ініціативу, поширить техніку вишивки не тільки на Британських островах, але й також в новозеландських і британських колоніях. Здібності новозеландських жінок-колоністок були настільки високі, що саме їм в ХІХ столітті королева Англії Вікторія довірила прикрашати свої наряди.

Шовкові стрічки і тасьма, які застосовують для оздоблення увійшли і в наше повсякденне життя. Про них зазвичай згадують перед святами та урочистими подіями, коли виникає необхідність створити святкову атмосферу та прикрасити приміщення чи місце події.

Красива стрічка додає упакованому подарунку вишуканість, підкреслюючи урочистість моменту. Перев'язаний стрічкою букет виглядає не тільки привабливішим, але й багатшими. Стрічки оживляють зачіску, а оздоблені ними і тасьмою капелюшки, сумочки і сукні додають так звану родзинку. Напевно, більшість з нас завмирали від захоплення, розглядаючи весільні вбрання наречених, що багато прикрашені мереживами, стрічками і рюшами!

На Заході, а останнім часом і в нашій країні, прийнято, готуючись до урочистостей прикрашати святковий стіл всілякими бантами в тон скатертини. Червоні стрічки і бантики стали символом Різдвяних свят. Їх прикріплюють до вхідних дверей будинків напередодні Різдва і зустрічі Нового року. На Україні склався звичай прикрашати автомобілі весільного кортежу стрічками різних кольорів і перев'язувати конверти з новонародженими блакитними або рожевими стрічками, в залежності від статі дитини.

У наш час, коли рукоділля у всьому світі переживає друге народження, вишивка стрічками теж не залишилася осторонь. З кожним роком число прихильників цього виду рукоділля збільшується. Причому технологія не змінилася: нинішні майстри користуються тими самими прийомами, тканинами, голками і стрічками, як і першовідкривачі цього захопливого заняття.

б) Інформаційна хвилина (Один учень підготував повідомлення «Про використання шовкових стрічок на Україні»)

Широко використовувалися шовкові стрічки для прикрашання головних уборів. В українській народній традиції в усіх регіонах України фіксується наявність вінка. В давні часи засватана наречена одягала на голову вінок, який був прикрашений стрічками. Дуже нарядно виглядав старовинний дівочий убір, який оздоблювався різнокольоровими стрічками в поєднанні з намистинками та візерунками із золотих ниток.

Полтавщина та Київщина відома своїми вінками, зробленими із шовкових стрічок, зібраних у різний спосіб: чи то у вигляді розеток, чи то у вигляді стрічки, зібраної у складочки.

На Правобережній Україні стрічки у великій кількості прив’язували до вінка і спускали по плечах, на Чернігівщині стрічок було менше їх протягували в ряд до поперечної стрічки і вони йшли від шиї по спині. На Полтавщині і Харківщині дівчата заплітали косу, яку пускали по спині і в неї вплітали стрічки. На Лівобережжі стрічки були одноколірні, на Правобережжі стрічки були в квіткових та геометричних орнаментах. У деяких регіонах України поділ святкових сорочок, плахт обшивати двома смужками шовкових стрічок, а сорочки, які називали «сінокосиці» обшивалися строкатими стрічками.

в) Робота в групах.

(Клас об’єднується у 3 групи, кожна з яких отримує завдання.)

Завдання:

Стрічки яких кольорів ви взяли б для вишивання і чому?Пояснити.

(час на виконання завдання — 5 хв)

Станція «Навчальна»

2. Види вишивання стрічками.

а) Бесіда.

• Чим відрізняється техніка вишивання стрічками від інших технік?

• Як ви гадаєте вишивати стрічками легше ніж нитками?

б) Пояснення вчителя з використанням презентації «Вишивання стрічками»

Станція «Практична»

Використовую презентацію «Вишивання стрічками»

Вступний інструктаж

По ходу демонструю зразки
Знайомлю з порядком виконання роботи
Ілюструю технологічну карту
Звертаю увагу на дотримання учнями правил безпечної праці.

Заключний інструктаж

Приймаю в учнів виконану роботу;
Звертаю увагу на якість виконаних об’єктів праці;
Демонструю учням найкращі вироби, а потім представляю вироби з дефектами, пояснюю причини їх виникнення і способи усунення.

IV. Закріплення і узагальнення вивченого матеріалу
Колективна робота.

Учні дають відповідь на запитання, поставлені на початку уроку. (Звертаємося до «Квітки знань») Учитель підбиває підсумки уроку.

V. Домашнє завдання • Повторити технологічні операції при вишиванні стрічками;

Підготувати матеріал для вишивання
опрацювати конспект уроку,
доповнити свої знання альтернативою – використати ресурси додаткових джерел пошуку інформації: літератури за темою, комп’ютера, мережі ``Internet``.

2 комментария:

Артур Борис 16 сентября 2020 г. в 09:04
Я Артур Борис, житель / громадянин Республіки Росія. Мені 52 роки, я підприємець / бізнесмен. Одного разу у мене були труднощі з фінансуванням мого проекту / бізнесу, якби не добрий друг, який познайомив мене з містером Бенджаміном Лі, щоб отримати позику на суму 250 000 доларів США у його компанії. Коли я зв’язався з ними, пішло лише п’ять робочих днів, щоб завершити процес кредитування та перевести його на мій рахунок. Навіть маючи погану кредитну історію, вони все одно пропонують вам свої послуги. Вони також пропонують усі види позик, такі як кредити на бізнес, житло, особисті позики, автокредитування. Я не знаю, як подякувати їм за те, що вони зробили для мене, але Бог винагородить їх згідно зі своїм багатством у славі. Якщо вам потрібна термінова фінансова допомога, зв’яжіться з ними сьогодні електронною поштою 247officedept@gmail.com Інформація про WhatsApp ... + 1-989-394-3740
ОтветитьУдалить
Ответы
Anonymous30 октября 2021 г. в 15:15
Життя зі мною було нелегким після того, як мій шлюб розпався, коли мій чоловік вирішив розлучитися, але я дякую Богу за те, що він використав Д-ра Вейла, який схожий на Бога на Землі, щоб відновити мій розірваний шлюб за допомогою його потужного заклинання. Я страждав від депресії протягом 6 місяців, але сьогодні я дуже щасливий, що познайомився з Д-ром ВОЄЛОМ, оскільки його заклинання дійсно змусили мене повірити, що заклинання дійсно є і вони діють. Я зневажала всі інструкції, які дав мені Д-Р WALE, тому що він пообіцяв мені, що зробить мене щасливою і гордою, і насправді все це сталося, і мій чоловік повернувся до мене, стоячи на колінах, благаючи мене про прощення за кілька днів після того, як я зв'язався з ним, і тепер ми знову пов'язані на все життя. Я можу сміливо сказати всім, що заклинання DR WALE дійсно найкращі та найпотужніші. Я вічно вдячний йому до кінця часів. Отже, ви можете зв’язатися з ним по електронній пошті через: WhatsApp/Viber: +2347054019402 або електронну пошту: drwalespellhome@gmail.com
ОтветитьУдалить
Ответы

Кривошей Тетяна В'ячеславівна

Страницы

Навчальні матеріали

Тема. Інтер'єр класної кімнати.

Тема. Побудова поєднання геометричних форм методом січних площин. «Предметний натюрморт»

Тема ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВ. Давня Індія, Давній Китай

Тема . ВИДАТНІ ХУДОЖНИКИ Тарас Шевченко

2 комментария:

Поиск по этому блогу

Общее·количество·просмотров·страницы